Опыт применения ткани криоконсервированного плодового тимуса в лечении послеродовых инфекционных заболеваний

Автор(и)

  • V. I. Grischenko
  • N. N. Avetisyan

Ключові слова:

кріоконсервування, фетальний тимус, породілля

Анотація

Результати доÑліджень Ñвідчать про виÑоку ефективніÑÑ‚ÑŒ гетеротопічної транÑплантації тканини кріоконÑервованого фетального тимуÑа людини, Ñка підвищує імунологічні можливоÑÑ‚Ñ– організму Ñ– Ñ” дійовим заÑобом боротьби з піÑлÑпологовими інфекціÑми.

Біографії авторів

V. I. Grischenko

ІнÑтитут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини ÐÐРУкраїни, м. Харків

N. N. Avetisyan

ХарківÑький державний медичний універÑитет

Downloads

Опубліковано

2006-06-25

Як цитувати

Grischenko, V. I., & Avetisyan, N. N. (2006). Опыт применения ткани криоконсервированного плодового тимуса в лечении послеродовых инфекционных заболеваний. Проблеми кріобіології і кріомедицини, (2), 121–126. вилучено із http://journal.cryo.org.ua/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/1038

Номер

№ 2 (2003): Problems of Cryobiology

Розділ

Кріомедицина, клінічна та експериментальна трансплантологія

Ліцензія


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).