The role of nanobiotechnology in improving cryopreservation methods for cells and tissues

Автор(и)

  • Anna Dvinskykh Department of Biotechnology, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
  • Natalia Khokhlenkova Department of Biotechnology, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
  • Olha Kalyuzhna Department of Biotechnology, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
  • Nataliia Dvinskykh Department of Biotechnology, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15407/cryo35.04.250a

Анотація

Probl Cryobiol Cryomed 2025; 35(4):250

Downloads

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Dvinskykh, A., Khokhlenkova, N., Kalyuzhna, O., & Dvinskykh, N. (2025). The role of nanobiotechnology in improving cryopreservation methods for cells and tissues. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 35(4), 250. https://doi.org/10.15407/cryo35.04.250a

Номер

Том 35 № 4 (2025): Probl Cryobiol Cryomed

Розділ

Тези

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).