КриоконÑервирование черенков плодово-Ñгодных культур
Ключові слова:
живці плодово-Ñгідних культур, кріоконÑервуваннÑ, життєздатніÑть, триваліÑть зберіганнÑ, вологіÑть, швидкоÑті Ð¾Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– відігріваннÑАнотація
Ð’Ñтановлено, що на життєздатніÑть деконÑервованих живців впливають температура, триваліÑть зберіганнÑ, вологіÑть, швидкіÑть Ð¾Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– відігріваннÑ. Визначені припуÑтимі Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ñті, параметри, що забезпечують макÑимальну життєздатніÑть живців берези, чорної Ñмородини, малини, вишні, що відповідають 32–40; 40–50; 37–40; 33–45% у позитивному діапазоні температур Ñ– 14–28, 30–40, 23, 37% – у негативному. Ð—Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ñті призводить до ефекту плазмолізу, а Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ до внутрішньоклітинного криÑталоутвореннÑ. При викориÑтанні різних режимів ÑÑƒÑˆÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹ Ð¾Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ñ– швидкіÑтю 0,1°C/год до –20°С Ñ– з наÑтупним зануреннÑм у рідкий азот можлива життєздатніÑть деконÑервованих живців Ñмородини Ñ– берези 100%, малини – 88%, вишні – 57%.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 L. V. Gorbunov, T. P. Shiyanova

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

