Влияние барбитуратов и лидокаина на устойчивость эритроцитов к гипертоническому гемолизу

Автор(и)

  • N. V. Prokopenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • V. A. Bondarenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

гіпертонічний гемоліз, еритроцити, дегідратація, барбітал, фенобарбітал, лідокаїн

Анотація

Вивчали динаміку гемолізу еритроцитів при Ñ—Ñ… перенеÑенні в гіпертонічний розчин (4,0 моль/л NaCl), до Ñкого було внеÑено барбітал, фенобарбітал, лідокаїн при температурах 37 и 0°С. Ð’Ñтановлено, що барбітурати й лідокаїн збільшують ціліÑніÑÑ‚ÑŒ клітин за умов гіпертонії при 37 Ñ– 0°С. ЗахиÑний ефект більш виражений у фенобарбіталу. При попередній дегідратації клітин ціліÑніÑÑ‚ÑŒ еритроцитів підвищуєтьÑÑ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ Ð´ÐµÐ³Ñ–Ð´Ñ€Ð°Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ— в помірно гіпертонічних Ñередовищах. У цьому випадку барбітурати й лідокаїн також підвищують ціліÑніÑÑ‚ÑŒ клітин.

Downloads

Опубліковано

2006-09-15

Як цитувати

Prokopenko, N. V., & Bondarenko, V. A. (2006). Влияние барбитуратов и лидокаина на устойчивость эритроцитов к гипертоническому гемолизу. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 16(3), 262–270. вилучено із http://journal.cryo.org.ua/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/582

Номер

Том 16 № 3 (2006): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 N. V. Prokopenko, V. A. Bondarenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).