Стратегии холодоустойчивости беспозвоночных

Автор(и)

  • A. K. Gulevsky Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • L. I. Relina Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

холодостійкість, уникнення замерзання, стійкість до замерзання, переохолодження, внутрішньо- та позаклітинна кристалізація, холодовий шок

Анотація

ОглÑд приÑвÑчено клаÑифікації типів холодоÑтійкоÑÑ‚Ñ– безхребетних тварин. Ð’ роботі розглÑнуто клаÑичні Ñтратегії холодоÑтійкоÑÑ‚Ñ– та Ñ—Ñ… біохімічні механізми, а також обговорено дані низкі робіт, Ñкі вимагають нових підходів до клаÑифікації холодоÑтійкоÑÑ‚Ñ– безхребетних.

Downloads

Опубліковано

2024-05-21

Як цитувати

Gulevsky, A. K., & Relina, L. I. (2024). Стратегии холодоустойчивости беспозвоночных. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 21(3), 239–251. вилучено із https://journal.cryo.org.ua/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/122

Номер

Том 21 № 3 (2011): Проблемы криобиологии

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 A. K. Gulevsky, L. I. Relina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).