Швидкість запліднення та частота аномалій личинок морського їжака Paracentrotus lividus після використання кріоконсервованої сперми

Автор(и)

  • Anastasiia Bogdaniuk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків
  • Natalia Shapovalova Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків
  • Olena Marchenko Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, м. Харків
  • Estefania Paredes Університет Віго, м. Віго

DOI:

https://doi.org/10.15407/cryo32.04.295

Анотація

Probl Cryobiol Cryomed 2022; 32(4):295

Біографія автора

Estefania Paredes, Університет Віго, м. Віго

Лабораторія  ECOCOST, Центр морських досліджень

Downloads

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Bogdaniuk, A., Shapovalova, N., Marchenko, O., & Paredes, E. (2022). Швидкість запліднення та частота аномалій личинок морського їжака Paracentrotus lividus після використання кріоконсервованої сперми. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 32(4), 295. https://doi.org/10.15407/cryo32.04.295

Номер

Том 32 № 4 (2022): Probl Cryobiol Cryomed

Розділ

Тези

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).