Кріоконсервування тканинно-інженерних конструкцій в кріопакетах

Автор(и)

  • Sven-Alexander Barker Інститут багатофазних процесів, Ганноверський університет імені Лейбніца, м. Гарбсен; Нижньосаксонський центр біомедичної інженерії, досліджень і розробки імплантатів, м. Ганновер
  • Oleksandr Gryshkov Інститут багатофазних процесів, Ганноверський університет імені Лейбніца, м. Гарбсен; Нижньосаксонський центр біомедичної інженерії, досліджень і розробки імплантатів, м. Ганновер
  • Birgit Glasmacher Інститут багатофазних процесів, Ганноверський університет імені Лейбніца, м. Гарбсен; Нижньосаксонський центр біомедичної інженерії, досліджень і розробки імплантатів, м. Ганновер

DOI:

https://doi.org/10.15407/cryo32.04.302a

Анотація

Probl Cryobiol Cryomed 2022; 32(4):302

Downloads

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Barker , S.-A., Gryshkov, O., & Glasmacher, B. (2022). Кріоконсервування тканинно-інженерних конструкцій в кріопакетах. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 32(4), 302. https://doi.org/10.15407/cryo32.04.302a

Номер

Том 32 № 4 (2022): Probl Cryobiol Cryomed

Розділ

Тези

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).