Кріорезистентність автотрофних організмів з полярних регіонів, визначена методом флуоресценції хлорофілу

Автор(и)

  • Davide Giordano Університет Масарика, м. Брно, Чеська Республіка
  • Anton Puhovkin Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків; Університет Масарика, м. Брно, Чеська Республіка; Державна установа Національний антарктичний науковий центр МОН України, м. Київ
  • Josef Hájek Університет Масарика, м. Брно, Чеська Республіка
  • Jiří Sekerák Університет Масарика, м. Брно, Чеська Республіка
  • Miloš Bartak Університет Масарика, м. Брно, Чеська Республіка

DOI:

https://doi.org/10.15407/cryo33.04.285a

Анотація

Probl Cryobiol Cryomed 2023; 33(4):285

Downloads

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

Giordano, D., Puhovkin, A., Hájek, J., Sekerák, J., & Bartak, M. (2023). Кріорезистентність автотрофних організмів з полярних регіонів, визначена методом флуоресценції хлорофілу. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 33(4), 285. https://doi.org/10.15407/cryo33.04.285a

Номер

Том 33 № 4 (2023): Probl Cryobiol Cryomed

Розділ

Тези

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).