Протокол кріоконсервування методом краплинної вітрифікації з широким спектром дії для збереження хмелю (Humulus lupulus)

Автор(и)

  • Era Malhotra Відділ збереження зародкової плазми, ICAR-Національне бюро генетичних ресурсів рослин (NBPGR), м. Нью-Делі
  • Suresh Mali Відділ збереження зародкової плазми, ICAR-Національне бюро генетичних ресурсів рослин (NBPGR), м. Нью-Делі
  • Shreya Sharma Відділ збереження зародкової плазми, ICAR-Національне бюро генетичних ресурсів рослин (NBPGR), м. Нью-Делі
  • Sangita Bansal Відділ збереження зародкової плазми, ICAR-Національне бюро генетичних ресурсів рослин (NBPGR), м. Нью-Делі

DOI:

https://doi.org/10.15407/cryo34.04.292a

Анотація

Probl Cryobiol Cryomed 2024; 34(4): 292

Downloads

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Malhotra, E., Mali, S., Sharma, S., & Bansal, S. (2024). Протокол кріоконсервування методом краплинної вітрифікації з широким спектром дії для збереження хмелю (Humulus lupulus). Проблеми кріобіології і кріомедицини, 34(4), 292. https://doi.org/10.15407/cryo34.04.292a

Номер

Том 34 № 4 (2024): Probl Cryobiol Cryomed

Розділ

Тези

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).