Вирощування та кріоконсервування ксенічних культур Dіеntamoeba fragilis у середовищі RPMI
DOI:
https://doi.org/10.15407/cryo35.01.033Ключові слова:
Dіеntamoeba fragilis, ксенічні культури, вирощування, кріоконсервування, середовище RPMIАнотація
Dientamoeba fragilis — один з найпоширеніших кишкових найпростіших паразитів людини і багатьох тварин, здатний викликати гострі та хронічні ураження шлунково-кишкового тракту. Вирощування та збереження культур D. fragilis in vitro дозволяє вивчити особливості життєвого циклу цих паразитів, їх патогенний потенціал, чутливість до антимікробних препаратів тощо. У роботі вперше вивчено придатність живильного середовища RPMI для вирощування in vitro та кріоконсервування ксенічних культур D. fragilis. За результатами посіву в RPMI (з 10% термоінактивованої сироватки коня, без антибіотиків) свіжих зразків фекалій від українських військовослужбовців (з підтвердженою моноінвазією D. fragilis) встановлено, що RPMI є цілком придатним для вирощування як короткострокових, так довгострокових ксенічних культур D. fragilis. Профілі росту на RPMI (при 37оС в мікроаерофільних умовах) різних ізолятів D. fragilis є подібними. Культури D. fragilis, вирощені на RPMI, є високопридатними для вивчення морфологічної структури клітин цих найпростіших, процесів їх поділу, утворення псевдоподій, формування пре-цист і цист. Найефективніше кріоконсервування трофозоїтів D. fragilis досягається в композиції на основі RPMI, що містить ДМСО в кінцевій концентрації 7,0 %. Трофозоїти найменшого розміру (12—15 мкм) є найбільш стійкими до замороження і забезпечують відновлення росту культур D. fragilis після їх кріоконсервування.
Probl Cryobiol Cryomed 2025; 35(1):33–45
Посилання
Abdellatif Soliman SM, Sanad MF, Shalan AE. Synthesis, characterization and antimicrobial activity applications of grafted copolymer alginate-g-poly(N-vinyl imidazole). RSC Adv. 2021; 11(19): 11541-8. CrossRef
Ahmed NH. Cultivation of parasites. Trop Parasitol. 2014; 4(2): 80-9. CrossRef
Aykur M, Calıskan Kurt C, Dirim Erdogan D, et al. Investigation of Dientamoeba fragilis prevalence and evaluation of sociodemographic and clinical features in patients with gastrointestinal symptoms. Acta Parasitol. 2019; 64(1): 162-70. CrossRef
Barratt JL, Banik GR, Harkness J, et al. Newly defined conditions for the in vitro cultivation and cryopreservation of Dientamoeba fragilis: new techniques set to fast track molecular studies on this organism. Parasitol. 2010; 137(13): 1867-78. CrossRef
Barratt JL, Cao M, Stark DJ, Ellis JT. The transcriptome sequence of Dientamoeba fragilis offers new biological insights on its metabolism, kinome, degradome and potential mechanisms of pathogenicity. Protist. 2015; 166(4): 389-408. CrossRef
Bruijnesteijn van Coppenraet LE, Dullaert-de Boer M, et al. Case-control comparison of bacterial and protozoan microorganisms associated with gastroenteritis: application of molecular detection. Clin Microbiol Infect. 2015; 21(6): 592.e9-19. CrossRef
Cacciò SM. Molecular epidemiology of Dientamoeba fragilis. Acta Trop. 2018; 184: 73-7. CrossRef
Calderaro A, Buttrini M, Montecchini S, et al. MALDI-TOF MS as a new tool for the identifi cation of Dientamoeba fragilis. Parasit Vectors [Internet]. 2018 Jan 04 [cited 2024 Aug 10]; 11: 11. Available from: https://parasitesandvectors.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13071-017-2597-3 CrossRef
Calderaro A, Buttrini M, Montecchini S, et al. Prevalence of intestinal parasitoses in a non-endemic setting during a 10-year period (2011-2020): a focus on Dientamoeba fragilis. Microorganisms [Internet]. 2022 Feb 12 [cited 2024 Aug 10]; 10 (2), 426. Available from: https://doi.org/10.3390/microorganisms10020426 CrossRef
CDC: DPDx - laboratory identification of parasites of public health concern. Centers for disease control and prevention. Sensors [Internet]. 2022 Dec 14 [cited 2023 Jun 30]. Available from: https://www.cdc.gov/dpdx/diagnosticprocedures/index.html
Clark CG, Diamond LS. Methods for cultivation of luminal parasitic protists of clinical importance. Clin Microbiol Rev. 2002; 15(3): 329-41. CrossRef
Clinical and Laboratory Standards Institute (CLSI). Procedures for the recovery and identifi cation of parasites from the intestinal tract; Approved guideline - Second Edition. CLSI document M28-A2 [Internet]. 2005 Jun 30 [cited 2022 Dec 11]; 25(16). Available from: https://clsi.org/media/1460/m28a2_sample.pdf
El-Gayar EK, Mokhtar AB, Hassan WA. Study of the pathogenic potential of Dientamoeba fragilis in experimentally infected mice. Parasite Epidemiol Control. 2016; 1(2): 136-43. CrossRef
Elnazeer AM, Elmalik KH, Elshikh AA. Isolation, excystation and in vitro culture of Giardia-spp from fecal samples of suspected patients in RPMI media. Europ Academic Res. 2016; 3(10): 10670-89.
Garcia LS. Dientamoeba fragilis, one of the neglected intestinal protozoa. J Clin Microbiol. 2016; 54(9): 2243-50. CrossRef
Gough R, Barratt J, Stark D, Ellis J. Diversity profiling of xenic cultures of Dientamoeba fragilis following systematic antibiotic treatment and prospects for genome sequencing. Parasitol. 2020; 147(1): 29-38. CrossRef
Guadano-Procesi I, Berrilli F, Montalbano Di Filippo M, Di Cave D. Detection and genotyping of Dientamoeba fragilis from symptomatic patients: new insights from Italy into a little-known gastrointestinal protozoan. Parasitol Int. [Internet]. 2024 Feb [cited 14 May 2024]; 98: 102816. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1383576923000946 CrossRef
Hall LM, Munasinghe VS, Vella NGF, et al. Observations on the transmission of Dientamoeba fragilis and the cyst life cycle stage. Parasitol. 2024; 151(3): 337-45. CrossRef
Hamidi N, Meamar AR, Akhlaghi L, et al. Dientamoeba fragilis diagnosis by fecal screening: relative eff ectiveness of traditional techniques and molecular methods. J Infect Dev Ctries. 2018; 12(1): 52-9. CrossRef
Hawash YA, Ismail KA, Saber T, et al. Dientamoeba fragilis infection in patients with digestive and non-digestive symptoms: a case-control study. Korean J Parasitol. 2020; 58(2): 129-34. CrossRef
Intra J, Sarto C, Besana S, Tiberti N, Brambilla P. The importance of considering the neglected intestinal protozoan parasite Dientamoeba fragilis. J Med Microbiol. 2019; 68(6): 890-2. CrossRef
Kurt Ö, Girginkardeşler N, Özbilgin A, Ok ÜZ. Choosing culture for Dientamoeba fragilis detection in stool when PCR is not available: assessment of its efficacy and comparison of three culture media. Infect Dis Clin Microbiol. 2019; 1(1): 34-41. CrossRef
Kyrychenko II, Biriukov MS, Pokhil SI, Tymchenko OM. Protozoan intestinal invasions in military personnel of the northern region of Ukraine. Modern Gastroenterol. 2024; 137(3): 39-45. CrossRef
Miyake Y, Karanis P, Uga S. Cryopreservation of protozoan parasites. Cryobiol. 2004; 48(1): 1-7. CrossRef
Munasinghe VS, Stark D, Ellis JT. New advances in the in vitro culture of Dientamoeba fragilis. Parasitol. 2012; 139(7): 864-9. CrossRef
Munasinghe VS, Vella NG, Ellis JT, et al. Cyst formation and faecal-oral transmission of Dientamoeba fragilis - the missing link in the life cycle of an emerging pathogen. Int J Parasitol. 2013; 43(11): 879-83. CrossRef
Nagata N, Marriott D, Harkness J, Ellis JT, Stark D. In vitro susceptibility testing of Dientamoeba fragilis. Antimicrob Agents Chemother. 2012; 56(1): 487-94. CrossRef
Pietilä JP, Häkkinen TA, Pakarinen L, et al. Treatment of Dientamoeba fragilis: a retrospective finnish analysis of faecal clearance and clinical cure comparing four antiprotozoal drugs. New Microbes New Infect [Internet]. 2023 Sep 23 [cited 2024 12 Jun]; 54: 101179. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC10542007/ CrossRef
Sawangjaroen N, Luke R, Prociv P. Diagnosis by faecal culture of Dientamoeba fragilis infections in australian patients with diarrhoea. Trans R Soc Trop Med Hyg. 1993; 87(2): 163-5. CrossRef
Stark D, Barratt J, Chan D, Ellis JT. Dientamoeba fragilis, the neglected trichomonad of the human bowel. Clin Microbiol Rev. 2016; 29(3): 553-80. CrossRef
Stark D, Barratt JL, Roberts T, Marriott D, et al. Activity of benzimidazoles against Dientamoeba fragilis (Trichomonadida, Monocercomonadidae) in vitro and correlation of beta-tubulin sequences as an indicator of resistance. Parasite [Internet]. 2014 Aug 25 [cited 2024 Aug 12]; 21: 41. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC4141546/ CrossRef
Strober W. Trypan blue exclusion test of cell viability. Curr Protoc Immunol. 2015; 111: A3.B.1-A3.B.3. CrossRef
van Gestel RS, Kusters JG, Monkelbaan JF. A clinical guideline on Dientamoeba fragilis infections. Parasitol. 2019; 146(9): 1131-39. CrossRef
van Kalleveen MW, van Gool T, Klarenbeek N, et al. Dientamoeba fragilis in children: a systematic review on diagnostic considerations and efficacy of treatment. Expert Rev Gastroent Hepatol. 2020; 14(4): 231-42. CrossRef
Vysekantsev IP, Martsenyuk VP, Buriak ІА, Gurina TM. Freezing regimens and gel carrier composition influence safety of Saccharomyces boulardii immobilized yeast cells. Probl Cryobio Cryomed. 2021; 31(4): 343-52. CrossRef
Wathoni N, Suhandi C, Ghassani Purnama MF, et al. Alginate and chitosan-based hydrogel enhance antibacterial agent activity on topical application. Infect Drug Resist. 2024; 17: 791-805. CrossRef
Xiang X, Liu Z, Zhao G. Sodium alginate as a novel cryoprotective agent for cryopreservation of endothelial cells in a closed polytetrafl uoroethylene loop. Biopreserv Biobank. 2020; 18(4): 321-8. CrossRef
Yetismis G, Yildirim A, Pekmezci D et al. First report and genotyping of Dientamoeba fragilis in pet budgerigars (Melopsittacus undulatus), with zoonotic importance. Zoonoses Public Health. 2022; 69(5): 572-8. CrossRef
Zhang X, Qiao J, Wu X, Da R. et al. In vitro culture of Blastocystis hominis in three liquid media and its usefulness in the diagnosis of blastocystosis. Int J Infect Dis. 2012; 16(1): e23-e28. CrossRef
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
