Обоснование методов лечебного охлаждения в терапии хронического алкоголизма

Автор(и)

  • I. I. Lomakin Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

функціональні системи, алкоголізм, лікувальна гіпотермія

Анотація

Ðа оÑнові теорії функціональних ÑиÑтем розглÑдаютьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ñ€ÐµÐ°Ð»Ñ–Ð·Ð°Ñ†Ñ–Ñ— можливоÑтей різних видів лікувальної гіпотермії (краніо-церебральної гіпотермії, ритмічних холодових впливів, екÑтремальної аерокріотерапії) в терапії хронічного алкоголізму.

Downloads

Опубліковано

2008-11-20

Як цитувати

Lomakin, I. I. (2008). Обоснование методов лечебного охлаждения в терапии хронического алкоголизма. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 18(3), 383–385. вилучено із https://journal.cryo.org.ua/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/417

Номер

Том 18 № 3 (2008): Проблемы криобиологии

Розділ

Матеріали конференції

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 I. I. Lomakin

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).