Влияние малых доз озона на гипертонический лизис эритроцитов

Автор(и)

  • I. A. Belykh Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • I. L. Volovelskaya Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків
  • V. D. Zinchenko Інститут проблем кріобіології Ñ– кріомедицини НАН України, м. Харків

Ключові слова:

гемоліз, еритроцити, озон, інкубація

Анотація

РеєÑтрували динаміку гемолізу еритроцитів в гіпертонічних розчинах з вміÑтом NaCl 0,25 Ðœ, 0,45 Ðœ, 0,85 Ðœ, 1 Ðœ Ñ– 2 Ðœ при температурі 4°С протÑгом 8 діб при додаванні в Ñередовище інкубації озону в дозах 0,16, 0,32 Ñ– 0,48 мг/л. Ð’ Ñередовищах, що міÑтили озон в дозі 0,16 мг/л, гемоліз еритроцитів нароÑтав повільніше, ніж в Ñередовищах з тими ж концентраціÑми NaCl без добавок озону. ПіÑÐ»Ñ Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ-Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð°Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÑ€Ð¸Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ†Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² у кріозахиÑному Ñередовищі “ПропандіоÑахароль†ÑпоÑтерігалоÑÑŒ ÑÐ¿Ð¾Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³ÐµÐ¼Ð¾Ð»Ñ–Ð·Ñƒ при введенні в ÑуÑпензію еритроцитів, що відтанули, озону в дозі 0,16 мг/л. Результати поÑÑнюютьÑÑ Ð¼Ð¾Ð´Ð¸Ñ„Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ”ÑŽ мембран еритроцитів під дією малих доз озону.

Downloads

Опубліковано

2007-10-25

Як цитувати

Belykh, I. A., Volovelskaya, I. L., & Zinchenko, V. D. (2007). Влияние малых доз озона на гипертонический лизис эритроцитов. Проблеми кріобіології і кріомедицини, 17(3), 237–242. вилучено із https://journal.cryo.org.ua/index.php/probl-cryobiol-cryomed/article/view/494

Номер

Том 17 № 3 (2007): Problems of Cryobiology

Розділ

Теоретична та експериментальна кріобіологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 I. A. Belykh, I. L. Volovelskaya, V. D. Zinchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).